Менеджмент
Ваших
Амбіцій
Ваших
Амбіцій
Лідерство - це багатогранне поняття. Його можна віднести до різновиду влади зі спрямованістю згори донизу або бажання людей іти за людиною, щоб досягти спільної мети. Воно визначає здатність окремої людини або кількох осіб мотивувати, організовувати, спрямовувати, чинити вплив на інших задля реалізації спільних цілей. Пропонуємо ознайомитися із сутністю цього поняття, теоретичними аспектами, типами лідерів і якостями, які їм властиві.
Для початку розберемося, хто такий лідер. Це статус, а не конкретна посада. Можна керувати, обіймаючи вищу посаду, але не бути лідером. Керівництво завжди обумовлене владою та формалізоване. Підлеглі можуть відчувати антипатію, не довіряти керівнику, але мають виконувати розпорядження. Лідера слухають, за ним ідуть добровільно. Він виникає на запит групи, її очікувань. При цьому він не може бути чужим, окремим від колективу.
Визначити, що таке лідерство, його сутність, природу намагалися багато видатних учених і дослідників. Праці в цьому напрямі були представлені:
Вони зробили значний внесок у вивчення питання, розробили чимало теорій для пояснення того, як виникають лідери, що є їхнім рушієм. Проте їх понад 60, тому зупинимося на найвідоміших.
Теорія належить Джорджу Хомансу. Вона визначає соціальні відносини як безперервний процес обміну почуттями, емоціями, матеріальними цінностями, досвідом. Виходячи з цієї концепції лідерства, чим більше член групи відповідає загальним ціннісним орієнтирам колективу, тим вищий його статус.
Роберт Ф. Бейлз у своїх матеріалах розглядає роль лідера як «професіонала», «соціального, емоційного фахівця», що здатний розв’язувати ділові, міжособистісні проблеми.
Концепція концентрується на тому, що лідерство безпосередньо пов’язане з характером людини, умінням самостійно приймати рішення, упевненістю у власних силах, харизмою. Харизматичність лідера сприяє добровільному визнанню винятковості, наслідуванню поведінки та дій.
Прибічники теорії лідерства вважають, що отримати цей статус здатний кожний представник групи. Його роль на себе бере той, хто має найвагоміші в колективі характеристики та досягнення.
Концепція розглядає лідера суб’єктом управління, здатним організувати міжособистісні взаємини в колективі. Лідерство в прибічників теорії — це результат спільної діяльності групи.
Концепція стверджує, що лідер у колективі — не стала величина. Статус може переходити від одного представника групи до іншого, виходячи з того, як конкретна людина поводиться в певній ситуації.
Теорія також описує можливі стилі поведінки:
Одна людина здатна демонструвати різну поведінку та рівень лідерства.
Психологія виділяє декілька типів лідерів залежно від обраного стиля керівництва групою, рівня відповідальності тощо.
Цей тип вважається найпоширенішим. Організатор уміє збирати команди під поставлені завдання, сприймає потреби групи як власні. Він планує кожен крок, ставить чіткі завдання. Лідер-організатор уміє переконувати, доволі легко знаходить підхід до кожного представника колективу, знає, як тактовно вказувати на помилки. Під керівництвом організатора компанії розквітають, а продуктивність колективу перебуває на високому рівні.
Дипломати вирізняються чудовими комунікативними навичками та підвищеною емпатією. Вони здатні домовитися з будь-ким, уміють знаходити важелі впливу. Такі лідери підтримують чудові взаємини в групі, намагаються розв’язувати конфлікти на етапі їхнього зародження, створюють позитивну, дружню атмосферу.
Борець — самовпевнена та енергійна людина, яка бере відповідальність за вчинки групи, приймає складні рішення. Він веде команду до мети попри рівень стресу та виклики. Це людина, яка живе ідеєю та захищатиме її до кінця.
Творець — чуйна, смілива людина, здатна помітити те, чого не бачить більшість. Він пропагує творчий підхід, береться за найскладніші завдання, заохочує інвестиції. Лідерство для творця — це праця на рівних незалежно від статусу, досягнень, обговорення завдань усім колективом.
Розрадника можна порівняти з консультантом, слухачем на рівні колективу. Він сприяє навчанню, розвитку інших членів колективу, дає поради, мотивує. У лідерів-розрадників часто величезна харизма.
Лідерство це динамічний і доволі складний процес. Одна людина може використовувати одразу декілька стилів управління та впливу на колектив. Важливо постійно розвивати лідерські вміння, щоб краще адаптуватися під обставини, вливатися в новий колектив. Допомагають у цьому відповідні бізнес-курси.
Однією з ключових характеристик є самовизначеність і наявність чіткого уявлення про власні завдання та цілі. Не меншу роль відіграє емоційна стійкість — уміння контролювати ситуацію в стресових умовах.
Для лідерства важлива здатність проводити аналіз інформації, приймати раціональні рішення. Лідер має бачити картину в цілому, планувати наступні кроки, які наближують мету.
Для лідера важливо мати глибокі пізнання у своїй діяльності. Він має доводити до кінця поставлені завдання.
Перебування в колективі неможливе без взаємодії з іншими представниками. Лідер має враховувати почуття інших, мати відповідні комунікативні навички, уміти пояснювати.
Серед соціологів і психологів давно ведуться суперечки щодо того, чи можна розвинути в собі лідера. Деякі вважають це вродженою рисою, інші — що мистецтво лідерства можна осягнути. Обидві сторони мають рацію. Навчитися сміливості, цілеспрямованості, емпатії непросто. Людині, яка отримала ці риси з народження, простіше стати лідером. Але за наявності бажання, мотивації та під наглядом відповідних менторів досягнути мети та розвинути в собі більшість лідерських якостей можливо. Чудовим майданчиком для старту може стати MBA школа бізнесу з відповідними програмами.
Лідерські навички — не математика, фізика з чітко прописаними формулами, що робити в тій або іншій ситуації. Це якості, що виробляються самоаналізом, довгою працею над собою.
Базові рекомендації, як стати лідером і розвинути відповідні навички:
Отримуйте задоволення від того, що робите. Мотивація та ентузіазм — це найкращі друзі.
